ЗАДИМІ́ТИСЯ, ми́ться; мн. задимля́ться; док., розм.

1. Те саме, що задимі́ти. * Образно. На столі.. пиріжки пахощами задимілися (Баш, На землі.., 1957, 62).

2. Покритися, оповитися димом. * Образно. — Дивишся і все море задимілося, затуманилось, — красується, — говорив Андрій (Чорн., Визвол. земля, 1959, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 108.