ЗАДЗЯВКОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до задзя́вкати. Як молоді Лисички.. задзявкотіли тоненькими тенорами, то цар не міг витримати (Фр., IV, 1950, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 108.