Про УКРЛІТ.ORG

задзеленькати

ЗАДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що задзеленча́ти. Чи з далеких толок Задзеленька дзвінок —— Я гостей вибігаю зустріти (Бор., Тв., 1957, 125); Таємничо заворушилась чорна, чорніша ночі, маса [людей].. Задзеленькали ланці на конях (Ірчан, II, 1958, 72); // безос. Коли це знов раптом задзеленькало в прихожій (Н.-Лев., IV, 1956, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 107.

вгору