ЗАДЕРНІ́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. задернува́ти і задерно́вувати. Для швидкого задерніння крутих схилів і залісення їх біля вимоїн насаджують прияружні лісові смуги (Колг. енц., І, 1956, 387); Грунт у саду утримували під природним задернінням з обробітком великих пристовбурних кругів (Колг. Укр., 4, 1959, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 106.