ЗАДА́ВНЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАДА́ВНИТИСЯ, иться, док., розм. Переходити в давність, застарівати; забуватися. — Понад три роки людина ходить без партквитка, вчиться, працює… Та так же й задавнюються справи (Ле, Право.., 1957, 244); Я знав його адресу, але все так задавнилося… (Літ. газ., 6.ХІ 1952, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 103.

Зада́внюватися, нююся, єшся, сов. в. зада́внитися, нюся, нишся, гл. Застарѣвать, застарѣть.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 33.