ЗАГІ́РНИЙ, а, е. Який міститься за горами або надходить із-за гір. Уже в загірні далі полудневі Занесли літо крила журавлеві (Дор., Тобі, народе.., 1959, 5); Гладить вітер солоний загірний мої брови в твоїх сльозах… (Сос., І, 1957, 96).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 77.