ЗАГІПНОТИЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мн. ч. до загіпнотизува́ти. Артем Петрович так був загіпнотизований настирливістю гостя, що вони обидва не помітили, як в отворі дверей нечутнo з’явилася Ольга Власівна (Хижняк, Килимок, 1961, 34); Він стояв над вогнем, загіпнотизований його страшною руїнницькою силою (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 173).

Мов (немо́в, ні́би і т. ін.) загіпнотизо́ваний — подібний до такого, який не володіє собою, своєю волею під впливом гіпнозу. Він, неначе не бачачи нікого в хаті, йшов мов загіпнотизований просто до неї [матері] (Коб., III, 1956, 190); Комісарів погляд ставав усе важчим і важчим, він невідривно дивився на лікаря, а його темно-блакитні очі все сіріли й сіріли.. Мов загіпнотизований, дивився в ті очі лікар (Збан., Сеспель, 1961, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 77.