ЗАГРІБА́ННЯ, я, с. Дія за знач. загріба́ти. — І от тоді, коли отой внесок кожного ковалівця, призначений для загального добра, почне все зростати і зростати, а ненаситне загрібання до своєї комори і каси почне все зменшуватись, я думаю, вже й настане крутий злам у психології (Кучер, Трудна любов, 1960, 484).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 93.