Про УКРЛІТ.ORG

загрубіти

ЗАГРУБІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. тільки 3 ос. Стати твердим, жорстким, утративши еластичність, гнучкість. Михайло знову косив, але цього разу люцерну, яка трохи перестояла на карні, загрубіла стеблом (Томч., Жменяки, 1964, 116).

2. перен. Стати грубим, байдужим до всього, неуважним до людей. — Що не кажи, Юрію, а ти теж загрубів на фронті.. — Можливо,.. — погодився Брянський, замислившись. — Може, в серці нема тої вразливості, тої ніжності, що була… (Гончар, III, 1959, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 95.

вгору