ЗАГРОМА́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Діспр. пас. мин. ч. до загрома́дити. Кімната була загромаджена меблями; // у знач. прикм. Ярмарчани лірника обступили, протискалися серед загромадженого майдану (Горд., Чужу ниву.., 1947, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 95.