ЗАГРО́БНИЙ, а, е, рел. Який має бути, настати після смерті; потойбічний. Олекса не вільний від забобону про загробне життя (Вільде, Сестри.., 1958, 479); Релігія.. живить серед знедолених ілюзорну втіху і сподівання на краще життя в загробному світі (Наука.., 2, 1959, 55).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 94.