ЗАГО́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗАГО́ЇТИСЯ, о́їться, док. Переставати ятритися, боліти; заживати, виліковуватися. Загоюючись, виразка.. перетворюється потім у рубець (Наука.., 1, 1957, 33); Рана загоїться, а лихе слово — ні (Укр.. присл.., 1955, 263); Праве око зажило, загоїлося (Мирний, І, 1954, 53); * Образно. Якась лиха доля не дала зовсім загоїтись.. його душевній рані (Фр., II, 1950, 270).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 90.

Заго́юватися, го́ююся, єшся, сов. в. заго́їтися, го́юся, їшся, гл. Заживать, зажить (о ранѣ). Загоїться, поки весілля скоїться. Ном. № 5305.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 29.