ЗАГОТІВЕ́ЛЬНИЙ, а, е,

1. Признач. для заготівлі чого-небудь. Завдяки злагодженій роботі заготівельних пунктів та автоколон хлібний потік на степових шляхах день у день зростав (Рад. Укр., 4.VІІІ 1959, 2).

2. Стос. до заготівлі. За останні роки в нашій країні.. установлено новий порядок заготівель і нові заготівельні ціни на продукцію сільського господарства (Укр. іст. ж., 2, 1960, 71).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 89.