ЗАГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ЗАГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. загото́влять; і ЗАГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Готувати, виготовляти що-небудь заздалегідь, до настання потреби, наперед. Всю розсаду ми вирощуємо в поживних горщечках, завдяки чому заготовляємо її раніше і висаджуємо в грунт у найкращі строки (Колг. Укр., 11, 1956, 13); [Бичок:] Треба буде.. векселя заготовити, щоб підписав Мартин, то воно спокійніш буде! (Кроп., І, 1958, 455); Вадим ще раніше заготував звинувачення, які збирався кинути їй (Руд., Остання шабля, 1959, 108); // Робити запас чого-небудь, запасати. Коли в колгоспі починається косовиця, Бабарихи теж беруться заготовляти сіно (Донч., VI, 1957, 20); [Терещенко:] Ми там огірки і ранню капусту заготовляємо. Очеретянський район найбільше поставляє нам (Корн., II, 1955, 288); — Розумієш, вдома тин треба було підправити. Лозу ще вчора заготував, кілля позабивав (Шиян, Баланда, 1957, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 89.