ЗАГОРБА́ТІТИ, ію, ієш, док. Стати горбатим; зігнутися від старості, важкої роботи. На цій роботі не забагатієш, а загорбатієш (Номис, 1864, № 10371).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 84.

Загорба́тіти, тію, єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. На сій роботі не забагатієш, а загорбатієш. Ном. № 10371.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 28.