ЗАГО́НЕЦЬ, нця, ч., діал. Загінець. — А в бідної Параски — що… не присусідив Кавун останній загонець поля? — пригадав з другого вікна Клим Загоруйко (Козл., Сонце.., 1957, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 84.