ЗА́ГОВИНИ, вин, мн., заст. Останній день перед постом, коли можна їсти скоромне (сало, м’ясо і т. ін.). Гурток зібрався вперше в заговини перед великим постом (Бурл., Напередодні, 1956, 391).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 82.

за́говини = за́говіни = за́пуст = за́пусти —

1) останні дні перед постом, коли можна їсти (дозволе­но споживати) скоромне (сало, м’ясо і т. ін.); переддень посту; у народі перетворився на звичай добре попоїсти перед постом; три­вають днів чотири; запрошують одне одного в гості, пригощають, частують. Латин прибрався, мов на запуст (І. Котляревський);

2) (з великої літери) За́говини на Пет­рі́вку див. Яри́ло 2;

3) (з великої літери) За́говини на Пили́півку = Пили́півські (Різдвя́ні) за́говини див. Пили́півка 2;

4) Ніжкові́ за́гови­ни — заговини перед Масницею, коли їли холодець із свинячих ні­жок (звідси Ніжкове́ пу́щення = Ніжкові́ заго́вини).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 231.