ЗАГИ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Розтратитися; // Загубитися. * Образно. Він ковзається очима по блискучій підлозі і спостерігає троє високих дверей.. Ба, за котрими ж це Калина загирилась (Козл., Ю. Крук, 1950, 90); // Занедбатися. Загириться навіть крамниця, що в неї поклав [Василь] стільки сил і праці (Круш., Буденний хліб.., 1960, 323).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 77.