ЗАГИГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАГИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Почати гиготати, гиготіти. Байдило хрипливо загиготів. — Стратегія, добродію, стратегія (Речм., Весн. грози, 1961, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 75.