ЗАГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до загвинти́ти. Гак в опорі має бути загвинчений щільно і не повинен хитатися (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 74.