ЗАГА́РЛИВИЙ, а, е, діал. Прикм. до зага́ра; запопадливий, запальний, Загарливий до роботи (Сл. Гр.).; // Гарячий, напружений. Весь день поминув у загарливій роботі (Ільч., Серце жде, 1939, 223).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 71.

Зага́рливий, а, е. Усердный, горячій въ работѣ. Загарливий до роботи. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 25.