ЗАГАРКА́ВИТИ, влю, виш; мн. загарка́влять; док., розм. Гаркаво заговорити. — Мільтон, тубо! Мегі, назад! — по-панськи, вишукано загаркавив сердитий голос (Стельмах, І, 1962, 295).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 71.