ЗАГАЛЬНОПРИ́ЙНЯТИЙ, а, е. Який застосовується усіма, прийнятий всіма. Питання про завдання і метод літературної критики далеко не такі ясні і загальноприйняті, як би того випадало надіятись (Фр., XVI, 1955, 259); Висівати треба загальноприйняту норму насіння (Колг. Укр., 4, 1959, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 69.