ЗАГАЛЬНОЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е. Спільний для всіх людей світу, властивий, належний усьому людству. Шота Руставелі в творі «Витязь у тигровій шкурі» виступає великим гуманістом із світовими загальнолюдськими ідеями (Корн., Разом із життям. 1950, 52); Радянська культура є якісно новим і вищим етапом розвитку загальнолюдської культури (Іст. укр. літ.. 1956, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 69.