ЗАГАЛЬМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мпн. ч. до загальмува́ти. Глухо застукали буфери вагонів, поїзд, круто загальмований машиністом, нарешті став (Кол., Терен.., 1959, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 67.