ЗАГАЛДИ́КАТИ, аю, аєш, док., фам. Почати галди́кати. [Палажка:] Тільки роздрімаєшся, закричать [парубки й дівчата], загалдикають, то й схопишся як опечений (Вас., III, 1960, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 67.