ЗАГА́ЙКА, и, ж., розм. Те саме, що затри́мка. Тепер мав [старшина ] без загайки викладати мету свого приходу (Загреб., Шепіт, 1966, 274); Він розумів, що кожна хвилина загайки віднімає в нього шанси на перемогу (Добр., Очак. розмир, 1965, 232).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 67.

Зага́йка, ки, ж. Замедленіе. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 24.