ЗАВІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Поставити візу на якому-небудь діловому папері, документі. Завізувати паспорт.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 51.