ЗАВУЗЬКИ́Й, а́, е́, рідко. Вужчий, ніж звичайно або потрібно. — То завузьке на мене, трохи розпустіть, бо душить, — говорила вона до швачки (Мак., Вибр., 1954, 204).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 62.