ЗАВО́ЇСТО, розм. Присл. до заво́їстий. — На ваші традиційні візерунки йде навалом нове мистецтво, підсвідомого… — Безумства?! — завоїсто підказав гранувальник. — Ми готові до бою! — Вам воювати з абстракціонізмом? — зневажливо запитав Геннадій (Вол., Місячне срібло, 1961, 99).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 58.