Заворо́тень, тня, м.

1) Колѣно, изгибъ рѣки. Павлогр. у.

2) Холощенный, оскопленный бычокъ. Мнж. 180.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 22.