ЗАВОДІЯ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що заводі́й і заводі́йка. У класі Андрій славився як перший заводіяка (Донч., Ю. Васюта, 1950, 19); —Живим не випущу, поки не потанцюємо, — заметушилася.. Оля, відчайдушна заводіяка і бешкетниця (Коп., Сусіди, 1955, 37); Чорт його бери, може, воно й непогано мати на заставі такого заводіяку? (Загреб., Шепіт, 1966, 306).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 57.