ЗАВОДІ́ЙКА, и, ж., розм. Жін. до заводі́й 1. От викохали, виростили,.. полине у світ і — шукай тоді… Тільки ні, Ліда не така. Що заводійка — то так, скрізь устигає, але ніхто поганого об ній слова не скаже (М. Ол., Чуєш.., 1959, 36); В дорозі Тоня виявила себе такою заводійкою, що Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості (Гончар, Тронка, 1963, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 57.