ЗАВО́ДЧИК, а, ч., дорев. Власник, господар заводу (див. заво́д1 і заво́д2); підприємець. Багато фабрикантів і заводчиків особливо невдоволені тим, що штрафні гроші, за законом, ідуть не в їхню кишеню.. (Ленін, 2, 1948, 44); — У Росії вигнали всіх поміщиків і заводчиків, заводи поставили під робітничий контроль, а землю віддали селянам (Кол., На фронті.., 1959, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 57.