ЗАВОДНИ́Й, а́, е́.
1. Який рухається механічно, приводиться в дію заводом (див. завод3 1). Лакей виконував усе за винятковою вправністю. Його автоматичні, завчені рухи нагадували Сахно рухи заводної ляльки Смолич, І, 1958, 67); Мама слоника Купила Заводного (Бойко, Ростіть.., 1959, 80).
2. Признач. для заведення (у 1 знач.). Юрко закачав рукави, упевнено підійшов.. до заводної ручки [трактора], широко розставив ноги (Є. Кравч., Бувальщина, 961, 82); Заводна пружина.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 57.