ЗАВО́ДИТИСЯ, о́джуся, о́дишся, недок., ЗАВЕСТИ́СЯ, еду́ся, еде́шся, док.

1. тільки 3 ос. З’являтися, робитися наявним де-небудь, у чомусь, бути в наявності. Мій намір — звернути увагу всіх тих, хто пише українською мовою, на деякі дефекти, що в українській мові заводяться (Сам., II, 1958, 365); Дома завжди були злидні такі, що й миші не заводилися (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 30); Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає (Номис, 1864, .№ 1538); У неї в хаті завелось багато всяких вузликів з насінням — великих і малих — раз у раз щось сушилося на вікнах (Коцюб., II, 1955, 25); Мати, коли в хаті якась копійка заведеться, завжди бере Ксеню на ярмарок (Стельмах, І, 1962, 380); [Івлєв:] В дошках завівся шашіль (Коч., II, 1956, 386).

2. розм., чим. Купувати, діставати що-небудь для власного користування. Його армія зростає, заводиться зброєю (Ле, Наливайко, 1957, 192); // Придбавати собі, засновувати у себе що-небудь. От вони купили собі хату в тім селі, завелись хазяйством та й живуть (Укр.. казки, 1951, 158).

3. тільки 3 ос. Встановлюватися, утверджуватися. На фермі заводилися нові порядки (Тют., Вир, 1964, 1.30); Дідич збудував костьол на українській землі, знайшов ксьондза, і.. незабаром завелась маленька Польща в нашому селі (Н.-Лев., І, 1956, 130).

4. тільки 3 ос. Починатися, затіватися. По роботі й по клопоті знімався регіт, заводилися голосні розмови (Вовчок, І, 1955, 296); Ми з ним познайомились, купуючи кавуни (от як заводяться знайомства на Лимані) (Л. Укр., V, 1956, 16); І завелась на ставі геркотня, Гусине діло закипіло (Греб., І, 1957, 44); Весільна компанія відійшла до панської кухні, де завівся шумний танець (Коб., II, 1956, 18).

◊ Заво́дитися на світ, безос. — починати розвиднятися, світати. Заводилось на світ, коли прокинувся Повчанський будити хлопців (Тулуб, Людолови, І, 1957, 82).

5. розм. Починати, затівати з ким-небудь бійку, сварку і т. ін. Грицько.. повернувсь і пішов. Він не любив заводитись і не задерикуватий був (Гр., Без хліба, 1958, 45); [Виходцев:] Знову завелись!.. Цілий день, цілу ніч крик, галас, стукотня! (Коч., II, 1956, 388); У Карповому дворі сварка.. «За що вони завелися?» — думаю собі (Коцюб., І, 1955, 302).

6. Починати діяти внаслідок заведення, включення відповідної системи і т. ін. (про механізм, мотор). Не одну сотню разів заводились годинники, ..час ішов (Ю. Янов., І, 1958, 60); Натиснув [Сашко] ногою — мотор [мотоцикла] зразу ж завівся (Головко, І, 1957, 41).

7. тільки недок. Пас. до заво́дити¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 56.

Заво́дитися, джуся, дишся, сов. в. завести́ся, ду́ся, ди́шся, гл.

1) Вводиться, ввестися, отводиться, отвестися. У їх коні не заводяться на ніч у хлів.

2) Вставляться, вставиться. Уже хто й зна відколи все заводиться в його ся картина під скло, та й досі ніяк не заведе. З) Вноситься, внестися (въ книгу, запись).

4) Быть полагаемымъ, положеннымъ на ноты.

5) Заводиться, завестися, появляться, появиться; входить, войти въ обычай; устраиваться, устроиться; основываться, основаться. Як заведуться злидні на три дні, то чорт їх і довіку викишкає. Ном. № 1518. Тоді саме заводивсь універсітет у Харькові. К. Гр. Кв. XVI. Хиба ж чорноморцеві за службою було коли заводиться спражнім хазяйством? О. 1862. X. 112.

6) Начинаться, начаться. Вже заводиться дощ. Камен. у. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363. Ще на світ не заво́дилось. Еще и не начинало свѣтать. Св. Л. 69.

7) Начинать, начать состязаніе, споръ, ссору, заспорить, ссориться. Стали ділиться… і завели спориться. Рудч. Ск. І. 196. Думав, от заведуться за ту віру, так ні… Стор. МПр. 44. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убогий — бо-зна й за віщо вже. Ном. № 3514. Як поп’ються горілки, то й заведуться биться. ЗОЮР. І. 110. Як би ти не заводивсь, то й не смуткував би тепер, і не стидно б було, що тебе попобито. МВ. ІІ. 10.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 20.