ЗАВОВТУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, док., розм. Почати вовтузитися. Горбатюк невдоволено завовтузився на стільці (Руд., Остання шабля, 1959, 92); Насередині завовтузилося ще кілька фігур. Вони.. почали енергійно проштовхуватися наперед (Епік, Тв., 1958, 342); // безос. Шелеснуло у кущах, завовтузилось, і вилізає з них людина (Мур., Бук. повість, 1959, 287).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 54.