ЗАВИ́ЛЬКУВАТИЙ, а, е. Який має завилькуватість (про дерево, деревину). В листяних породах зустрічаються напливи з нерівною завилькуватою поверхнею (Стол.-буд. справа, 1957, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 47.