ЗАВЕ́РШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. заве́ршувати. Чемериця з тривогою помітив, що робота на завершуванні бичків [бетонованих стовпів мосту] іде надто мляво (Коцюба, Нові береги, 1959, 442).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 44.