ЗАВДЯ́ЧЕНИЙ, а, е, кому, чому чим, рідко. Який мав що-небудь або досяг чогось завдяки кому-, чому-небудь. Чи не буде вона гніватися, коли їй напише листа людина, завдячена їй життям (Ю. Янов., II, 1954, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 41.

Завдя́чений, а, е. Благодарный. Завдячений постові, що він квітками душі своєї уквітчав його щастя,… просив його до себе. К. ХП. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 13.