ЗАВГРУ́БШКИ, присл., розм. Те саме, що завто́вшки. «Корчувальники» [трактори].. легко виривали пеньки сантиметрів дванадцять-п’ятнадцять завгрубшки (Мур., Бук. повість, 1959, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 40.

Завгру́бшки нар. Толщиною. Намисто було завгрубшки як моє. Харьк.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 12.