ЗАВБО́ГО, присл. Надто убого. Вона була завбога вбрана для передніх рядів партеру… (Л. Укр., III, 1952, 706).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 39.