ЗАВ’Ю́НИ́ТИ, в’ю́ни́ть, док., перех., рідко. Закрутити, завихрити. Холодний вітрець зав’юнив стовпами куряву (Рибак, Зброя.., 1943, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 63.