ЗАБІ́Р, бо́ру, ч. Дія за знач. забира́ти 1, 2. Для забору води з Каховського водоймища збудовано.. споруду, здатну пропустити за секунду 320 кубічних метрів води (Колг. Укр., 10, 1957, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 23.

За́бір, бо́ру, м.

1) Заборъ, забираніе. У забір іти. Идти изъ дому на заработки для отработка неуплаченныхъ податей или забранныхъ впередъ денегъ. Вас. 208. Є такі вбогі, що не спроможуться казенні віддати. Оттож такі йдуть у забор. Голова, бачите, поєднається з яким небудь паном, котрому треба косарів або женців, записує тих, що не заплатили податей та й висилає їх з села на роботу. О. 1861. XI. 111.

2) Вышивки на концахъ пере́мітки. Kolb. І. 38. Шух. І. 132, 160.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 6.