ЗАБІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Стос. до забою (у 1 знач.). Досвід показав, що качки, вирощені на суші, важать в забійному віці на 200-300 грамів більше, ніж вирощені на воді (Хлібороб Укр., 10, 1963, 26); Забійний цех; // Признач, на забій (у 1 знач.). Забійна худоба.

∆ Забі́йна вага́ — вага туші з жиром без шкіри, голови, ніг і нутрощів. Забійна вага свиней вища, ніж інших сільськогосподарських тварин (Свинар., 1956, 4).

2. військ. Який діє смертоносно, убиває. Забійна сила осколка.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 23.