ЗАБУШУВА́ТИ, у́є, док. Почати бушувати. Два вибухи забушували в воді, третій луснув під берегом (Коп., Навколо полум’я, 1961, 196); Забушує [річка] навесні, аж через край хлюпає (Чаб., Тече вода.., 1961, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 34.