ЗАБУ́ХКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бухкати. Джаліл.. стис зуби так міцно, що в скронях гулко забухкала кров (Перв., Невигадане життя, 1958, 65).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 34.