ЗАБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бухикати. На печі завовтузився, забухикав, закректав дід Іванюта (Кир., Вибр., 1960, 356).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 34.