Забу́тни́й, а́, е́. и забу́тній, я, є.

1) Забывчивый. Забутний чоловік. Черк. у. Ніяк от не згадаю, як його прозивати; я такий забутний став — так зараз і забуду. Верхнеднѣпр. у.

2) Вызывающій забвеніе. Чи мені дано такого зілля забутного, чи що? Г. Барв. 351.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 10.