ЗАБУРУ́НИТИ, ить, док., рідко. Те саме, що забуру́нитися. * Образно. Все прийшло в рух.. Степами помчали табуни вихрів, захвилювалися, забурунили зелені вали лісосмуг (Гончар, І, 1954, 532).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 32.